31 июля 2010

8-BIT-POETRY-ИМПРОВИЗАЦИЯ

Мультфильм Гагарин
Белка, Стрелка, Гагарин и Космос Космос
В рамках фестиваля «NON STOP Media» прошёл музыкально-поэтический вечер «8-BIT-POETRY-ИМПРОВИЗАЦИЯ». Книгарня «Є» любезно предоставила себя в качестве места проведения акции. Вечер получился достаточно оригинальным, за счёт сочетания поэзии, и музыкального 8-битного сопровождения от Су, Хижака и Акутова. А что касается поэзии, то нам удалось услышать Сергея Онищенко, Олега Коцарева, Анастасию Афанасьеву, Сашку Ушкалову, Игоря Зарудко, Мультфильма Гагарина и Карину Космос. Паша Мескалин к сожалению, не смог обрадовать своим присутствием.
То, что ребята читали с листов, и блокнотов – это совершенно нормальное явление. Творческий человек постоянно находится в поиске, и выучить свои творения, порой не так уж и просто. Практически не встречал поэтов, знающих свои стихи наизусть.
Были на этом вечере и разочарования: некоторые участники не смогли адекватно прочесть со своих же листиков, будто видели текст впервые.
Но были и положительные эмоции! Карина Космос смогла поразить не только осмысленностью и уникальным слогом, но и подачей. Так же ей удалось попасть в те самые 8 бит, которые звучали фоном, и гармонично накладывать свою поэзию, словно слова песни.
Ещё одним ярким и запоминающимся пятном был Мультфильм Гагарин. Он был единственным, кто полностью осмыслил суть происходящего, и оправдал название «8-BIT-POETRY-ИМПРОВИЗАЦИЯ». Никаких листов, никаких заметок и текстов. Полная импровизация в исполнении Мультфильма Гагарина звучала как всегда убедительно и сильно. Этот человек уже несколько лет пытается поставить современную украинскую литературу на ноги. Мультфильм является организатором и участником многих поэтических вечеров и литературных лиг. После акции «8-BIT-POETRY-ИМПРОВИЗАЦИЯ», мне удалось взять у Гагарина небольшое интервью, на тему состояния современной украинской литературы:

Мультфільм, як ти вважаєш, чому українська молодь досить далека від сучасної літератури?
— Для студентства дуже важливо економити гроші, і на книжках також. коли ти маєш стипендію в 400 гривень, ти не можеш дозволити собі витрачати. Студенти – це ті люди, які повинні отримувати ці книжки, тому що вони зростають, вони навчаються, та врешті-решт, це ті люди, які надалі будуть керувати цією країною. Це той час, коли ти зацікавлений в цих знаннях. Знов таки, технічна література: наприклад, переклади з англійської школи бізнесу – вони в нас виходять усього 1500 штук. Одна така книжка щонайменше стоїть 150 грн. І до таких книжок повинен бути доступ. Бібліотеки собі ці книжки не закуповують, тому що в них немає на них бабла. А потім кажуть: «Ось, погано, що книжки викладаються в Інтернет». Наприклад, я звик читати з книжки. Але якщо дуже рідкісні видання, і їх взагалі немає в Україні, мені нікуди діватися, та я читаю з комп’ютера. Я вважаю, що на книжки повинні бути авторські права та права на розповсюдження, максимум на три роки. Через цей час нехай вона потрапляє до Інтернету, або до Інтернет-бібліотек, якщо це, наприклад, не «Гаррі Поттер», який продавався, продається, та буде продаватися. Я не знаю жодного українського автора, який не хотів би, щоб його читали.

— Що до українських авторів. Чому вітчизняна література не досить популярна?
Мультфильм Гагарин — Це через те, що до Радянського Союзу українців не вважали за людей, але скажу, що особисто я дуже поважаю українську літературу. Так, Шевченко пощастило, його побачили. Інші рукописи згнили по сараях. Коли в Росії був «Серебряный век» в нас не було нічого. І не через те, що люди не писали, а через те, що воно не мало виходу.
Надалі, коли вже почалася комуністична влада, будь яка людина, яка писала українською мовою (якщо вона не писала про Великий і Добрий Радянський Союз), вона відразу ставала дисидентом, і її також не друкували. Ці речі є десь самовидавами. І зараз почала розвиватися сучасна українська література завдяки Адруховичу, Покальчуку, але через те, що їх було мало, та не було до цього нормальної літературної школи, якість цих книжок не дозволяє на них вчитися. В нас не має специфічної стилістики. Є наприклад, таке поняття, як «Російський рок». Так? Він дуже відрізняється від року європейського та американського. А наша сучасна українська література, вона за якістю десь почала перепльовувати російську. Але школи – вони однакові. Аналоги Адруховича та Покальчука можна знайти і в Росії. Хоча Аналогів Сергію Жадану я там не бачив. Ось Дериш вчасно застрибнув на хвилю. Він дуже сильно відрізнявся від тих, хто був у той час.

— За що ти так полюбляєш літературні СЛЕМи?
— Я літературний СЛЕМ обожнюю виключно через те, що там я бачу нових авторів. Він дає мені можливість побачити нові імена, нових літераторів. В наших видавництвах не має грошей друкувати книжки. А талант – його треба розкрити. Талановита людина, якщо вона не звертається до організаторів, та не шукає вигод – то вона так і залишиться талановитою людиною, яка пише собі в шухляду. Не більше. Тож я намагаюсь допомогти розкритися їм, та посприяти розвитку сучасної української літератури.


Интервью у Мультфильма Гагарина брал Ру Иллюзионист



Комментариев нет:

Отправить комментарий